Cпецпроекты

«Чат-боты — это тренд». Евгения Клепа и Катерина Онилиогву об Open Data Challenge и открытых данных в Украине


0 173 125

Руководитель направления открытых данных проекта Tapas Катерина Онилиогву и исполнительный директор 1991 Open Data Incubator Евгения Клепа рассказали нам, что делать, чтобы данные были открыты, где родилась идея  конкурса стартапов Open Data Challenge и какие проекты на основе данных появляются в Украине. 

Победители Open Data Challenge 2018

О проведении Open Data Challenge

К.: Tapas треба було знайти методологію, яка буде розвивати стартапи на основі відкритих даних і давати їм підтримку. Знайти правильний формат, який працює за кордоном, та адаптувати його до України.

Перший Open Data Challenge був проведений у Великобританії. Це був успішний конкурс. Тому ми вирішили запозичити саму методологію та провести його в Україні з певними адаптаціями до українських реалій. Я писала цю методологію за допомогою наших колег з Лондона.

Усі розуміють, що публікація відкритих даних — це тільки перший маленький крок. Другий крок — це максимально стимулювати застосування цих даних, щоб вони дійсно приносили соціальну, економічну, антикорупційну користь. Є різні методи. Було дуже поширеним просто робити хакатони. Люди приходили, придумували ідеї, розробляли якісь MVP, але далі це ніяк не розвивалося.

Британці перші зрозуміли, що треба підтримувати ці проекти протягом якогось часу. Вони робили дослідження після челенджу, щоб з’ясувати, що він дасть економіці Великобританії. Його робили незалежні консультанти.

Е.: По итогам каждого Open Data Challenge мы встречаемся со всеми партнерами, обсуждаем программу, думаем, что изменить в следующем году. Также мы проводим фидбек-сессию — собираем отзывы команд-участниц, чтобы учесть, чего им не хватило и что бы хотелось видеть. Этим занимается сотрудник Tapas, который никак не связан с проектом, чтобы исключить предвзятость.

В этом году, по сравнению с прошлым, было больше встреч с фаундерами. Также мы делали выездную сессию в Одессе с локальными экспертами. В организации нам помогал Impact Hub.

О жюри и победителях Open Data Challenge

Е.: Члены жюри, которые выбирают победителей, — это представители разных организаций: UKaid, USAID, госагентства по электронному управлению, 1991 Data Incubator и проекта Tapas, а также Фонда Восточной Европы, который является партнером этой программы. Всего шесть человек. Важный момент при отборе проектов — наличие social impact, антикоррупционная составляющая.

Евгения Клепа, 1991 Open Data Incubator

В этом году выбрали шесть победителей вместо пяти — так в последний момент решило жюри. По сравнению с прошлым годом, проекты были более сформированными, они понимали, куда пришли и зачем. Сервисы были понятны простым людям — их можно было сразу же тестить.

Было два проекта, связанных с закупками и мониторингом, — команды из Prozorro и Prozorro Sales, это их прямая деятельность, и ясно, откуда эта тема возникла.

Monitor.Estate — один из победителей. С помощью проекта можно проверить абсолютно любую застройку, если ты хочешь купить квартиру или дом. Можно узнать, насколько легальна застройка, были ли у застройщика какие-то проблемы. Основатель проекта — юрист, поэтому в проекте продумана и юридическая часть. Ты получаешь оценку застройщика по параметрам и возможные риски.

Lviv City Helper — это бот, который подключен к разным административным службам во Львове. С его помощью можно узнать, куда бежать, к кому обращаться, если, например, нужен ремонт дороги или фонарь не работает.

В проекте Greenval анализируют данные по использованию химикатов, пестицидов. Ведь агрохолдинги всегда пытаются минимизировать свои затраты и покупают удобрения, которые портят и воздух, и землю. Greenval это и маркетплейс, где можно закупать продукты, и  аналитическая платформа, где можно отслеживать, кто и что использует и насколько это безопасно.

Nora — также проект, анализирующий данные по застройке, выявляющий коррупционную составляющую. Любой человек может отследить все махинации в этой области: имеет ли отношение какой-нибудь глава администрации к застройке, насколько она правомерна и т. д. Такие данные можно использовать, например, для журналистских расследований. У ребят уже есть кейсы Одессы и Житомира. 

Cost — это проект, связанный с дорогами. Платформа, анализируя данные, может показать, насколько та или иная часть дороги требует ремонта и кто за это отвечает.

О популярных темах

Е.: Мы получили 190 заявок. Каждая десятая заявка — чат-бот. Это тренд. Очень классно, что поднялась экотематика. В прошлом году ее вообще не было. Среди двадцатки лучших было три экопроекта — Greenval, о котором я уже говорила, а также эковолонтеры из Днепра. Они замеряют загрязнения воды и воздуха. Еще один проект — City Clime, анализирующий выбросы углекислого газа.

Очень много проектов, связанных с городскими данными и инфраструктурой. У людей появилось понимание, что нужно что-то делать для города — неважно, столица это или нет. Например, команда из Хмельницкого. Их проект MyCity — это информационная платформа, где размещают открытые городские данные. За день до финала у них в Хмельницком была официальная презентация, они открыли шесть наборов данных. Люди уже могут пользоваться этой платформой. Во главе компании — феноменальный лидер Валентина, которая вообще не подпадает под портрет стандартного стартапера. Во время финала я узнала, что презентацию она не просто репетировала, ее в кабинете закрыл глава Хмельниччини и сказал: «Давай, щоб уже ж класно від нашого регіону виступила». Он лично ее тренировал.

Евгения Клепа

О работе после проекта

Е.: Мы всячески поддерживаем все проекты, которые участвовали в наших программах. У всех выпускников есть возможность бесплатно находиться еще месяц в 1991 Civic Tech Center, быть его резидентом. Затем им доступна скидка.

Также мы оказываем медиа- и PR-поддержку на протяжении полугода после выпуска любой из программ. Затем (уже не так регулярно) мы продолжаем общаться с командами, даем менторскую экспертизу. Бывает, они обращаются с какими-то конкретными запросами, и мы их сводим с экспертами, если сами не можем помочь.

К.: Tapas продовжує працювати з переможцями, тому що вони отримують кошти на розвиток своїх проектів. Ми з ними детально обговорюємо, що саме вони хочуть за ці кошти зробити, вони пишуть план. Його ми розбиваємо на три KPI. Після досягнення кожного  KPI вони отримують наступний транш.

Ми хочемо, щоб ці кошти були максимально ефективні. Також ми надаємо  комунікаційну підтримку, тому що для нас це питання розвитку сфери відкритих даних. Про відкриті дані мають знати всі. Я хочу, щоб інші стартапи побачили ці історії, побачили, що їм може дати челендж.

Каких Open-Data-решений не хватает Украине

Е.: Нам бы хотелось больше проектов и в сфере экологии, и в области Smart City, но мы прекрасно понимаем, что все упирается в открытые данные. Есть запросы на данные, которые нужны проектам, но они еще не раскрыты.

К.: У  Європі зараз дуже динамічно розвивається питання екології. Додатки, які аналізують якість повітря, дуже популярні. Я знаю стартапи в Британії, які вимірюють якість повітря, відкривають ці дані, і людина має інформацію, де б вона не пересувалася.  У нас нема такого, по-перше, тому що дані про якість повітря не є відкритими. Навіть якби вони були відкриті, вони не були б щоденні — існуючі системи не автоматизовані до такого рівня, щоб отримувати інформацію щодня.

Катерина Онилиогву, Tapas

Нам не вистачає саме таких стартапів, котрі б розповідали про якість нашого щоденного життя. Також нам дійсно не вистачає проектів, які використовують транспортні дані.

У Британії найпопулярнішими даними для бізнесу є транспортні, особливо у великих містах. Коли я жила в Лондоні, я користувалася додатком, який мені говорив, що мій автобус прийде через 3 хвилини, і я виходила чітко за 30 секунд до того, як він мав прибути.
Проблема з українським EasyWay в тому, що у них немає доступу до відкритих даних із більшості міст. Це рішення міста — відкривати дані про транспорт чи ні.

До того ж мені здається, що не вистачає саме глобального підходу до таких рішень. Я не хочу мати тільки один сервіс і ним користуватися. Я хочу мати 25 транспортних додатків у Києві і вибрати той, який мені подобається. Я вважаю, що нам не вистачає цього різноманіття, щоб кожен користувач вибрав те, що він хоче. В Британії 500−600 додатків на основі даних Transport for London. У Києва є величезний потенціал, алє поки його не використовують.

Об иностранных Open-Data-проектах

Е.: Я люблю экотематику. Эти проекты сложные: им со старта приходится работать исключительно на волонтерской основе.

Мне нравится польский проект, который анализирует смог. Он работает много лет и так и называется — Smok Smog. Это приложение, в котором есть и прогноз, и данные о том, где сейчас много смога.

Слышала об интересном проекте в Штатах — люди оцифровали практически все деревья Нью-Йорка. Просто ходили и вручную отмечали, где какие деревья. Этих данных не было, волонтеры создали их сами. Теперь можно отслеживать, где лучше жить, где свежее воздух, где  больше хвои, а где больше лиственных деревьев.

К: Open Corporates — це найбільша база даних світу про компанії. Вони збирають дані ЄДР по всьому світу, вони навіть використовують український ЄДР.
Дуже часто їх клієнтами є банки, які виходять на нові ринки, які інвестують — їм потрібно знайти досьє на певну компанію за кордоном. Я дуже рада, що наші українські відкриті дані вже інтегровані в різні стартапи за кордоном і що іноземці, які цікавляться інформацією про Україну, можуть знайти все через Open Corporates, їм не треба шукати мін’юстівський ЄДР.

Что делать, чтобы данные открыли

Е.: Можно начать писать в нужную инстанцию, которая  заведует этими данными, но если нет такой возможности, то принимать участие в Open Data Challenge и подобных проектах — это один из вариантов. Также можно прийти за помощью в Tapas или к нам, в 1991 Open Data Incubator. Если сами не поможем, то направим к тем, кто сможет, — пока не так много людей, которые в теме. Есть еще вопрос специфики данных. Скажем, однажды на программу подавался продукт, который связан с обороной. Эти данные сейчас никто не откроет, учитывая политическую ситуацию в стране.

К.: Є ряд проблем і ряд рішень на ці проблеми, до кожного свій підхід. Наприклад, вже певний час були запити до головного сервісного центру МВС про відкриття даних про першу реєстрацію авто. Потім голова сервісного центру МВС Владислав Криклій написав на сторінці у Facebook, що вони готові відкривати дані. Ми почали з ними співпрацювати. І ось тільки нещодавно дані були відкриті. Це дуже важлива інформація про авторинок в Україні — в якій області які марки популярні, скільки електрокарів, яка найбільш популярна модель. Тут лобіювання було просте, тому що люди розуміють, що таке відкриті дані, просто для головного сервісного центру МВС це було питання часу. Їм не вистачало певних частин пазлу, і вони знайшли нас, і ми це зробили. У нас вистачає проектів, які працюють з відкритими даними, можуть дати гарну консультацію.

Добре, що сфера відкритих даних дуже гарно закріплена на законодавчому рівні. У нас є постанова, затверджена Кабміном, — там більше 600 наборів даних від держави. Велика кількість наборів з тієї постанови вже опублікована.

Але велика кількість даних ще не відкрита. Це не так просто зробити. По-перше, у нас багато проблем у державних організаціях з IT-системами. Коли ці IT-системи встановлювалися, ніхто не знав, що таке відкриті дані, тому в системах немає можливості публікувати їх.
Друге — чиновники не розуміють, навіщо їм відкривати дані і як.
Ще буває, коли це питання політичної волі — може, цей набір дуже цінний, і керівництву не вигідно, щоб його опублікували. В такому випадку може зіграти роль громадськість — лобіювання, advocacy. Але, наприклад, транспортні дані цікаві тільки бізнесу, тому їм треба об’єднуватися і лобіювати відкриття цих наборів.

Відкриття кожного набору — це окрема історія.

Обложка: Ника Барциховская

Изображения предоставлены спикерами

 

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Рекомендуемое

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: